Повільно опустились руки
На твій тендітний ніжний стан.
Два елементи для сполуки
Готові злитись у нектар…
Вином розлитись по підлозі,
Налити чарами єство.
Зустріти вічність на порозі,
Відкрити Всесвіту вікно.
Намилуватися зорею
У тій бездонній висоті…
Піднятись паром над землею
На крилах вільної душі.
Злетіти птахом в сине небо
У ті незаймані поля…
Там вже ховатися не треба,
Там тільки вічність — ти і я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917509
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2021
автор: Олег Крушельницький