Я б ці хвилини зупинила,
Щоб трішки ще поспоглядать
Зелені гори, море синє
Й вогні, що в ночі мерехтять.
Щоби завмерло знову серце
Від неймовірного життя.
Як мало нам для щастя треба -
Здоров'я й вміння помічать
Усе прекрасне навкруги.
А його так багато, друже,
Лише відкрийсь і посміхнись,
Й знайдуться щирі, схожі люди.
І насолоджуйся сьогодні,
Не завтра, через місяць, рік.
Поглянь, які прекрасні зорі
І йди - до мрій й нових орбіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917534
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.06.2021
автор: Альона Свиста