Їм би летіти

Їм  би  летіти,  а  крил  нема,
І  небо  близько  –  блищить  сльоза.

Спинились  кроки,  ніби  вросли,
Зостався  докір  –  печаль  вини.

Їм  би  летіти,  їм  би  цвісти!
В  жіночім  небі  стати  крильми.

І  розпростати  думки  й  жалі,
Заголосити,  як  журавлі…

Вирви  їх,  Боже,  з  кліщів  жури
На  простогони  –  в  рідні  вітри.

І  розцвітатиме  все  навкруги,
Коли  повернуться  наші  жінки!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.06.2021
автор: Оксана Пронюк