Твої обійми – рідний дім:
Заходжу – зачиняєш двері.
Тут не почую навіть грім,
Живу у власній біосфері.
Тут я росту (ще є куди),
І грію те́бе з середини.
Прооперую всі судини,
Лише б закінчити суди.
Де можна так спокійно спати,
Щоб без тривог стрічати ранки?
Як можна сильно так кохати,
Щоб разом будувати танки?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917662
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2021
автор: Ірина Свірзінська