То ж не приписуй
жодної вини
земним звірятам, неземному птаству.
… тулитись до холодної стіни
… вступити в золоте
всесвітнє братство
… плисти у сни
міжзоряні, а втім,
блукати снами – необачність крайня.
Тебе не обпече чужий Гольфстрім.
І ніч така –
чорнильна і брутальна.
І ніч така
безжальна… пробачай
її космічну суть, жбурляй у жбани.
Палаючу пустелю, що в очах,
не приглушити
жодними дощами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917697
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2021
автор: гостя