зайшли на рівних
полум’я схопив, у вихрі закружляв безпечний вітер
серця шалені/ґвалт несамовитий
гатять по ребрах – вирватись з грудей
не стало хліба/хмар/дощів/ночей
бо з рук гарячим їли щастя шмат
був той альянс булат
йшов день за днем
змінилася картина
вона кидалася в вогонь неспинно
він глибшав набував потрібні для їхньої співдружності знання
різниця їх персон росла щодня
прірва зростала
різні, дуже різні
вже муляє ота відмінність всім
над урвищем туманом в’ється привид щастя грішний
нудотна тиша
буде грім
закладена біда і неминуча
це фізика
його потенціал притягне інша сила
більш рішуча
вона ж кидатиметься на поруччя
клястиме небо – що не так робила?
і вихолостить її чужа сила
і каменем впаде на дно
того провалля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2021
автор: Пісаренчиха