Пінить море хлібнеє золотими хвилями,
Що безкраїм простором все собі пливуть,
Ваговитим колосом та зернами стиглими
Тішить хліборобськеє серденько мабуть.
А зелений бережок цього диво-моря
Маками заквітчаний. що палахкотять,
Виграють на сонечку вогнями червоними,
Пелюстки-метелики за вітром летять.
Васильків-волошечок оченята синії
Пильно так вдивляються у небесну даль,
Віночки ромашкові поруч теж розкидані.
Що природа-матінка вміло так сплела.
Молоді дівчатонька польовими квітами
Голівки прикрасили у Купальську ніч.
Всі у вишиваночках так пливли лебідками,
А може й царівнами щастю йшли навстріч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський