Христовий розум

     Поема


Се  серце  і  любов  готові
Сказать,  що  є  —  
Ти,  Любов  —  Ти,
і  ти  є,  поглинаюча  Христова
вся  пам’ять-і-любов,
це  ти,  Божа  Любове!!


А  людськії  думки  —
це  мрець,
мрець  мозку  —  охраня  себе,
він  бачить  свій  кінець!    


І  ось  ви  —  в  безперервність...
єсть  і  первні
і  твар  у  колесо  —  горіть
                                                       і  крутить  первні
усім  первням  кінець
аж  раптом  ця  Христа  любов  —
ось  це  Перервність!
                           то  блисне  привідним  
                                                                                       ніском
то  Небо  у  мені
втне  ангелом
а  я  і  підкоряюся  —  баском...


Ком!  ком!  —  німецький  управдім  —
                                                                                                         горіть
горіте,  білки  в  колесі,
бо  ж  горять  первні
горіть  у  кожнім  нім
і  нерозумнії  (без  благодаті)  бо  не  в  Христі
та  й  розріз  літа
у  розрізі  всі  по  бабах  —
то  я  вас  з  Вибуху  
                                                     бабах!!!  —
знову  перервність!!
мов  іскри  із  очей  —
то  квантові  скачки  —


бабах!!
лежать  всі  просвітлілі  в  городах!..


Бігайте,  в  літі,  в  музиці  у
                                                 городах
Я  тут  тромбну  —
                                                 що  пожаліє  Бах!!
то  вже  не  треба  більше  по  бабах
вже  може  в  ямі
                                         оркестровій  —  знає
                                                                                       птах
як  має  рить  страховисько  
                                                             сердець
і  куди  —  рить
що  ж  —  музику  без  слів??
я  всім  —  зміню  оперення
і  пурхатимите  із  музики  
                                                           нагої  —
ув  мене  —  як  сліпа  краса!    —
щоб  знали  слово  ви  благоє  —
                               біжучи  —
по  долинах  —  і  по  горбах  —
по  передгір’ях  —  і  шпилях  —
втративши  смисли  —  і  на  гірне  брали  шлях  —
в  вельвети  вбравшись  —
що  по  дорозі  вас  —  побачив  Бог,
сякались
був  герой  —  але  слабо...


сумління  були  прихорошені  —  слабо...
пора  перервність
розп’ясти  на  древі!


Бо  ви  —  обривки...
й  дух  у  вас  —  уривч...
Бог  —  Дух!!!  —
природу  переплавить  й  пропалить
Спас  Сам  прийшов,
                           прийняв?
Й  страшний  післанець  у  Руках  —
                                                                     горить  і  діл,  й  поли...
а  товчі  товчія  —  то  в  двері
то  —  цього  ще  на  древі!  —
                         це  в  мені  Бог  —
                         й  з  Неба  перервність...


і  захитались  міліон  відкруток
захвилювались  знов  —  і  знову!  —
похвилювались  й  там  і  здє
                                                                           і  тутки
а  дудки!
Христовий  розум  —  не  відкрутка
деякі  з  них  й  не  знають  —  про  що  мова...


Христовий  розум  —  глас  поезії
все  нехристове  роблять
                                                   вузькі  розуми
замість  поезії  —
                       ніхто
                       ніщо
                                 не  зробить!
Єсть  Бог  і  Космос!!!
                                 посунулись  важкі  опосуми...


і  похвилюється  в  цім
міліард  відкруток
і  знову
й  знову,  —  
                                         нема  цього  у  людській  плоті!..
Як  без  Христа  —  то  проститутки!
вам  дудки!  —
Христовий  розум  —  то  Любов
                   любов  не  встеж
                 як  її  встежиш?
                 усі  в  підглядачі  —  то  і  ви  теж?
не  їжа  це!  й  не  вами  самохвалена
відкрутка...

Христовий  Божий  розум  —  
це  Любов  —
     без  меж!!

26.06.2021,
Київ

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917889
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2021
автор: Шевчук Ігор Степанович