Втікає день


Пташина  вихваляє  літній    день,
Що  пролітає  так  -  ніби  хвилина,
Вже  в  зиму  крок  таки  зробила  днина,
Ще  б  встигнути  наслухатись  пісень.
День  добровільно  віддає    хвилини,
І  добавляє  дивні  почуття,
Бо  забирає  в  кожної  людини
З  хвилиною  -  частиночку  життя...
Ніхто  не  в  силі  вічний  рух  спинити,
Десь  поспішаєм  всі  на  край  землі,
Надихатись,  наслухатись,  нажитись,
Сльоза  чи  дощ  спливає  по  чолі...
Залишити  б  на  добру  пам"ять  людям,
В  цих    митях,  що  невпинно  так    спішать,
До  ночі  рух,  а  що  там  далі  буде...?
Все  маєм  кесарю  та  Богові  віддать.
Галина  Грицина.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917906
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.06.2021
автор: синяк