Заплети мені, мамо,
Колосок… Як колись у дитинстві…
Твої руки ласкаві
Хай розчешуть журби вузли…
Воскресять давні мрії,
Безтурботні і променисті…
Присипляючи шторми,
Котрі можуть із ніг знести!..
Повплітай мені в коси
Шовковисті стрічки веселки…
Світанко́ві роси…
Синьооких волошок цвіт…
Як же хочеться, рідна,
Знов відчути себе маленькою!..
Приголуб мене, мамо…
Витри очі мої від сліз…
У життя доросле
Вирушаю… Чому ж так щемно?..
Прибувають гості…
Коровай на столі стоїть…
Тож вдягни мені, мамо,
Білосніжно-прозорий вельон!
Нині я наречена!
Найщасли́віша на весь світ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=917988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2021
автор: sandra martini