У цьому світі добре й зле мине,
Так як минають і зима, і літо,
Та чи згадає хтось колись мене,
Чи ці слова без мене будуть жити?
Колись писала все я на папір,
Прогрес навколо - флешки, групи, клуби,
Та враження, що книг скоро не буде,
Таких, що вже зачитані до дір.
Фейсбук і Гугл - де в них почуття?
Читаєш - не смієшся і не плачеш,
Не кращим стало в нас без книг життя,
Нехай мене сучасні всі пробачать.
Розтанути у Вічності спішать:
Нічого вічного, - одне-єдине небо,
І я пишу не на папір вірша,
Я знаю, він не вернеться до тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2021
автор: синяк