Як я твій промінь скину тепер з долонь?
Ти ж розпалив у серці вічний вогонь.
Вліз до моєї крові, як рідний, генно.
Ловиш, мов рибу, волю мою щоденно.
Як мені стерти з мозку твої пісні,
Коли їх серце чує навіть у сні?
Хоч не вручив ні разу букет надії,
В барвних тонах мої почуття і мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2021
автор: Крилата (Любов Пікас)