Борщик
Щоб смачний зварити борщик,
Ти візьми Марино горщик,
Чисто вимий з милом ручки,
З бурячка відрізуй гички.
На голівку вʼяжем хустку,
Та візьмем хрустку капустку,
Ще потрібна нам морквинка,
Невеличка цибулинка.
Помідори перезрілі,
Справні рученьки – умілі.
Гострий ножик – різачок,
Щоб нарізать бурячок.
Де - хто смажить, інші так,
Кидають в окріп буряк.
Ще раніш, звари квасольку,
Скільки? Кожному на дольку.
Потім, кидаєш картоплю,
Ще й капусти трохи втоплю.
Ось отак ми куховарим,
Все оце довгенько варим.
Поруч смажимо засмажку.
Що? Втомилась? Мабуть жарко?
На олійці, чи на смальці,
Обережно! Спалиш пальці!
Дрібно ріжеш цибулину,
Масло кинь, вершків краплинку.
Подрібни тертям морквину,
Перемішуй, сковтуй слину.
Перчик – той, що солоденький,
Кинь в засмажку – хоч маленький.
Добре справишся, нівроку,
Доливай з томатів соку.
Борщик всім оцим заправиш,
Ти майстерно куховариш.
Часничку додай зубець,
Ти Маринко – молодець.
Ложки наші де? Черпак?
Всім обідать буде смак.
Бабу й діда, маму й тата,
Чим багата наша хата.
Добрий борщ, мʼякі пампушки,
Щоб позаздрили подружки.
Пригощай, всіх накорми,
Щоб усі раділи ми.
24.03.2021 © В. Небайдужий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918210
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2021
автор: Небайдужий