Життя медом їй не здавалося,
Хоч бажали усі: щасти!
У майбутнє мости ламалися,
А душа прагла ще цвісти.
Довго з доленькою змагалася,
І та мстила їй без жалю.
Стежка рівно не простелялася,
Серце ж пестило: «Я люблю!»
Воно повнило її силою,
В почуття віру стерегло
І робило її красивою,
Надихало, у ній жило.
Десь робило її тигрицею,
Аби честь свою захистить,
Душа повнилась тоді крицею.
Ти вже, Господи, їй прости!
Життя медом їй не здавалося,
Хоч бажали усі: щасти!
У майбутнє мости ламалися,
А душа прагла так цвісти…
20.06.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.06.2021
автор: Ганна Верес