Цей горобчик сіренький
З життя на землі –
Він не знає ні Неньки,
Їсть дарований хліб.
Стрибунець, живчик світу,
Безтурботне дитя –
Так чекав цього літа,
Друзі поруч летять.
Їм не треба нічого,
Окрім теплого дня
Та калюжі за рогом,
Й до черешні зганять.
Чи не приказка-пісня:
"Жив-жив..." ще раз "Жив-жив"?
Зграя друзів же війся –
Доки є ви й нам жить!
02.07.2021р.
Пока есть вы нам жить
Сей воробушек серый
С жизни взят на земле –
Он лишь солнышку верит,
Ест подаренный хлеб.
Попрыгун, живчик света,
Без заботы дитя –
Так ждал этого лета,
Вон друзья с ним летят.
Ни уроков ни дома,
Разве теплого дня,
Лужи – лучше без грома
И к черешне сгонять.
Поговорка и песня:
"Жил-жил..." снова "Жил-жил"?
Стая верная вейся –
Пока есть вы, нам жить!
02.07.2021 г.
Авторский перевод на рус.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918431
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2021
автор: Променистий менестрель