Іду життям, ступаючи на гравій,
Терпінням заліковуючи біль,
Розкрилилися угорі заграви…
Життя ж – це бій і пісня боротьбі.
Нехай розпухлими ступаю я ногами,
Але щаслива, бо іще в путі.
Зі слів складаю дивні оригамі*
Немало й інших маю я утіх.
Іду, милуючися вічною красою
Журливих верб і гордих яворів,
П’ю запах лип, присмачений росою
І квіту незбагненних кольорів.
Нехай мій рух притомлений літами,
А серце у полоні аритмій,
Мій сад росте, давно уже з плодами
І він у цьому світі тільки мій!
2.07.2021.
* – (япон.) мистецтво складання фігурок з паперу.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918483
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.07.2021
автор: Ганна Верес