Багато мною випито.

Багато  мною  випито.

Багато  мною  випито,  ще  й  випито  до  дна,
Гірких,  та  і  солодких  чаш  вина..
Ніщо  не  радує,  не  радість  і  не  сміх,
І  не  кружляє  голову  успіх…
Немає  заздрості  до  ворогів  та  їх  удач.
І  не  турбує  слух  дитячий  плач.
Не  обпікає  рук  холодний  лід,
Геть  не  солодкий    в  моєму  роті  мед.
Пташки  співають  сумно,  невпопад,
І  зовсім  не  дивує  зорепад..
Багаття  не  дає  тепла,  та  й  навіть  дім,
Дає  мені  не  те,  що  іншим,  всім.  
Кругом  якась  журба,  куди  не  кинь,
І  не  лякає  навіть  смерті  тінь.
Якась  настала  нездорова  мить,  
Що  раптом,  нецікаво  стало  жить.
Я,  наче  є,  здається,  що  нема,
Невже  це  все,  і  вічная  зима?
Ні,  чоловіче,  ти  вперед  дивись.
Життя  і  є  ота  щаслива  Мить.

06.2019  р.  ©  В.  Небайдужий.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918502
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.07.2021
автор: Небайдужий