***
Скільки дерев у вікні материнськім, вітрів?
Кожного року ці дивні створіння відрощують пальці.
Скільки майнуло з весни? Золотої пори?..
Cкільки минуло відтоді - один? Раз, два, три…
Повзає тиша чекання на дочок-скитальниць.
Важчає, важчає тіло. Уп'явся матрац.
Пролежні диким тату паленіють лілейно.
Раз, два, три стовбури... Дмухає вітер - і раз!
Лагідне сонце - і раз, два, три - раз, два, три, - вальс
щедро танцює на хвилях смарагдових кленів.
Де ви, дівчатка?.. Яким попливли кораблем?
Щастя шукати. Ілюзію, обрій, оману.
Плата яка за квиток в ефемерний едем?
Скрипнули двері: чи доня додому іде?..
Милиця падає... - гупнуло за океаном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918609
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2021
автор: Надія Позняк