[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Esax3K3Nki4[/youtube]
Вишневий сік спиває спрагле літо,
Як згадки тих минулих давніх днів.
Янтарні краплі висохлі розлиті,
На скатертині давніх милих снів.
Не сік то був, а молоде вино,
Червоний колір очі притягає.
О, як же це було таке давно!
Чому ж воно в минуле повертає?
Хто недопив чарівний цей напій,
Чому краплинки так тривожать душу?
Можливо, хтось позбувся всіх надій.
Загадку цю чужу я не порушу.
Колись було подібне щось і в мене,
Пили гіркий настій червоного вина.
О час, далекий незбагненний!
Чом час від часу пам"ять вирина?
Так хочеться в минуле повернутись,
Допити те залишене вино...
Та злишилось тільки посміхнутись,
Бо іншого давно вже не дано...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2021
автор: Н-А-Д-І-Я