Я так хотіла саме оцю ніч,
коли удвох самі в чужому домі,
де нам ворожить мерехтіння свіч,
а ми немов знайомі й незнайомі.
Я встигла лише мовити тобі,
що тут писала б неймовірні вірші.
А ти всміхнувся і сказав: “О, ні!
Ми будемо в будинку цьому інші”.
І ми сміялись, й плакали удвох,
були собі мов зовсім невідомі.
На зламі всіх світів і всіх епох
кохалися свідомо й несвідомо.
Бентежно, щиро і, на диво, дивно
нам у цю ніч все видавалось іншим.
Ти цілував шалено і невпинно,
а я писала і писала вірші.
© Ольга Береза
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918683
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2021
автор: Ольга Береза