Вітерець.
Біжить по полю вітерець,
От такий він молодець.
Куряву здіймає, трави нахиляє.
Бігає де схоче та поле лоскоче.
Колоски обдув, бо спека,
Хоч жнива вже й недалеко.
Трішки підсушив травичку,
Бурячку підсмажив гичку.
Допоміг він пташеняті,
На крило могло щоб стати.
З братом, лоба в лоб зіткнувся,
Сил набрався, не спіткнувся.
Знов як дзиґа закрутився,
Та й до лісу покотився.
Так котився він, крутився,
А у лісі загубився.
04.07.2021 © В. Небайдужий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918693
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: Небайдужий