Чорничне небо увімкнуло зорі…
Піни́сті хвилі ластяться до ніг…
Душевний спокій, чистий і прозорий,
На крилах вітру теплого принишк…
На серці штиль… Відгуркотіли грози…
Ні болю… ні журбинки… ні тривог…
Солоне море проковтнуло сльози…
Граніт душі розсипався в пісок…
Сузір'я, подароване тобою,-
В чорнично-недосяжній вишині…
Підморгує надією й любов'ю
Закоханим… Та більше не мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918757
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: sandra martini