така голодна до питання тиша_
згасаючі вібрації ефіру_
хтось гострим кігтем звіт короткий пише
на вкритій знаками брудній чернетці - шкірі_
>
такий розірваний північним вітром вечір,
байдужий до воронячого крику_
невпинно вислизають з порожнечі
зваб заграних примари звіроликі_
>
транслюють щось соромно - невловиме
завішених дзеркал іконостаси_
нічийна тінь, що випірнула з диму,
перед хрестом задерла чорну рясу_
>
нервовий погляд / злякане прозріння_
пуста душа тримає фальш інтриги _
чортополох з отруєним корінням
нещадно квітне у розламах криги _
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918769
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2021
автор: Ки Ба 1