Життя, неначе гвинтоліт,
Дарує злети та падіння.
Із Вищого боговоління
Заходить у собі терпіння
Мій друг — бере мене у світ.
І ми зринаємо в політ,
Зіркові зчитуєм сонети,
Хоча обоє — не поети,
Кружляємо довкруж планети —
Це наш таємний зореліт.
Ще скільки літ?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=918858
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.07.2021
автор: Lana P.