Моя поезія – то дивний словограй

Моя  поезія  –  солодкий  ніжний  щем
Душі,  пораненої  зрілою  любов’ю,
Що  б’є  із  надр  душі  живим  ключем,
Розмова  щира  із  Великим  Богом.
Моя  поезія  –  гіркий  матусин  біль,
Не  виплаканий  до  кінця  за  сином,
Що  прослужила  іншим  –  не  собі,
Хоча  не  скроні  –  голова  вже  сива.
Моя  поезія  –  неспинне  джерело,
Що  витіка  з  глибин  землі  святої,
Де  умістилось  місто  і  село,
Політ  фантазії  і  сили  молодої.
Моя  поезія  –  то  радість  від  буття
І  туга  за  невипитим  коханням.
У  ній  –  гріхи  і  щире  каяття,
Життєвих  бурь  сердите  завивання.
Моя  поезія  –  паради  зоряниць,
Котрі  осяяли  життя  людське  собою,
То  звуки  розтривожених  дзвіниць,
Що  Божою  освячені  любов’ю.
Моя  поезія  –  це  дивний  словограй,
В  нім  –  змучена,  та  вільна  Україна  –
Мій  неповторний  і  квітучий  край,
Де  оберегом  тризуб  і  калина!
6.07.2021.
Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2021
автор: Ганна Верес