Хочеться дожить!

У  світ  прийшла  я  в  час  післявоєнний,
Ще  дихала  руїнами  земля.
Тоді  світ  розум  славив  Маннергейма*,
Що  зупинив  загарбників  Кремля.
Кровили  й  нили  ще  солдатські  рани,
І  матері  кляли  вождя  й  війну.
Компартія  ще  славила  тирана**,
Котрий  народ  свій  у  дугу  зігнув.
Безпаспортний,  пригнічений  і  кволий,
Народ  в  ярмі  радянському  стогнав…
Борцям  УПА  за  України  волю
Режим  безжально  голови  стинав.
Немало  їх  посипалось  додолу,
Й  води  немало  утекло  з  Дніпра,
А  ми  усе  ще  боремось  за  волю.
Й  так  званий  «брат»  не  хоче  нам  добра!
За  полудень  літа  мої  схилились…
Онуки  вже  крилаті  –  піднялись…
Тепер  вони  в  Донбасі  кров’ю  вмились…
Лиш  вороги  ті  самі,  що  й  колись…
Все  ж  віриться,  що  зло  ми  переможем,
Здолаємо  ненависний  режим!
Нову  державу  збудувати  зможем.
Так  хочеться  до  тих  часів  дожить!
4.07.2021.
*  –  Під  керівництвом  Густава  Маннергейма  фінські  війська  зуміли  витримать  перший  удар  частин  радянської  ариії  і  успішно  вести  бойові  дії  проти  сильнішого  ворога,
**  –  Й.В.Сталіна.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2021
автор: Ганна Верес