Що ж, видно й щеневмерлики «дозріли»,
ковтнувши агресивний плюралізм.
Права й свободи стали вседозвіллям.
«Содом» й до нас тихесенько проліз.
Хоча не всі традиції повернеш.
І всі ми живемо в буремний час.
Традиція далеко не модерна –
«цілунок Леоніда Ілліча».
Для цього много розуму не треба:
взасос пацан цілує пацана.
Дух часу просмердівся в модних трендах.
Без них же дійсність квола і пісна.
Коли ж хлоп хлопа слинить привселюдно
і шматою-веселкою маха,
ідейний люд зустріне це салютом
(побий же їх годинонька лиха!)
Хтось гавкне: динозавр заскорузлий!
Яка різниця: колір, віра, стать?!
Що ж, прапор веселковий вам у …руки.
І з ним дітей побільше наверстать!
© Сашко Обрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919181
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2021
автор: Олександр Обрій