Це літо спіткнулось
об щемку порожнечу вулиці,
Пересипалось в тишу,
вигорнулось теплом +30.
Літу би пробудити найсуттєвішу істину серця,
Піддати всій симптоматиці тіло,
йому ж без різниці.
Літу байдуже, чи серце,
як губка, вбирає гірчичні слова,
Чи розтікається чорнилом, прирікає себе на слабкість,
Але допоки воно з тобою -
не втрачай свою повноцінність,
Застигати достеменно дивом і добротою
в пам’яті.
Бо хтось за крок
від занурення в темряву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2021
автор: Олеся Шевчук