Мамі.
Десь за гором, та за долом
Де тепло й затишно.
Виноградні ростуть лози,
І старезна вишня.
Там в дворі горіх гіллястий,
І роса намистом.
Розпочнеться день сріблястий,
Сонце сходить чисте.
Де вряди –годи до купи,
Діти всі зійдуться.
Та до матері своєї,
Знову всі зберуться.
Там в дворі, що при дорозі,
Кожен день чекає,
Та за хату, що на розі,
Мовчки виглядає.
Прикладе до серця руки,
Та молитву мовить,
За кожного терпить муки ,
І до Бога молить.
Під хатою стара груша,
А при ній криниця,
Летить-спішить сина душа,
Матері зʼявиться.
Добра мамо, рідна мамо,
Теплі Ваші руки.
Ви за нас терпіли –знамо,
Наші біль і муки.
Припаду до рук стареньких,
Загляну в обличчя.
Я до ніжок мами – неньки,
Біжу поклониться.
©В. Небайдужий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2021
автор: Небайдужий