Люди - квіти. Барви дивовижні,
Особливий і яскравий цвіт -
Ароматом ваблять, квітнуть ніжно,
Та буває, часом, пустоцвіт...
Люди - птиці. Розмахом вражають
Крил, що не лишають в небі слід,
Високо чи низько, а літають.
Багатьом вдається переліт...
Люди - зорі. Всесвіти безмежні,
В кожнім неосяжний диво-світ.
Схожі зовні, долі протилежні.
Вічні. Яскравішають від літ...
Птахом бути, квіткою, зорею,
Звіром чи колючим бур'яном,
Глиною, родючою землею,
Віятись за вітром порохном -
Вибір є, він завжди є, мій друже!
І якою б стежкою не йшов -
Слухай, лише серденько підкаже,
До якого паю в світ прийшов.
Ілюстрація: Pinterest
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919413
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2021
автор: Vita V-D