***
Бабко блакитна, для тебе це літо.
Трави навколо – купайсь!
Благосне сонце потужно пролито!
Плесо – лускатий карась.
Бабко блакитна, тремтить конюшина
в спраглому леготі лук.
Всяка пелюстка нектаром прошита.
Кожна комашечка – звук.
Бабко блакитна, що снитися буде
на прохолоднім ставку?
Певно, відчуєш тремтіння у грудях,
як ностальгію тривку.
Дівчинко мила, у пружності крилець –
тиша майбутніх спокут.
Ти відчайдушно коханню відкрилась.
Ти пролітала…
Десь
тут.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919433
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2021
автор: Надія Позняк