В мого собаки вуха
пахнуть чіпсами з креветок,
а вулиці п'яніють
від насичених подій.
Поцілунки залишаються
на справжності серветок,
й зникають у кишенях
з чистим подихом надій.
Вітри вкривають вікна
теплотою сподівань,
кімната поринає
із вечірністю безодні.
У світі подостатком
людинок для кохань,
так що ми ніколи
не залишимось самотні.
Спектр цвіту запускатиме
в серця свої дарунки,
і більш не існуватиме
байдужість до серветок.
Космос малюватиме
по білім візерунки,
а в мого собаки вуха
пахнуть чіпсами з креветок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919484
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: Arthur Savchuk