Можливо, є щось спільне з ювелейними подіями Ротару…
Автор.
До ювілею Героїні…
Здуріла зірчата небога,
Рішила людство здивувать.
За бороду схопивши Бога,
В Лівадії потанцювать.
Зібралось панство, як годиться,
Співочих та горластих рил.
І в гарному вбранні вдовиця,
Не бачить ніг, не чує крил.
Хто кугутом волав горлатим,
Хто бекав, як козел рогатий,
Хто бугайом ревів, як звір
На весь святий музейний двір.
Як тій синиці захотілось,
Щоб море чорне загорілось.
Ото і тут так, нашій цяці,
Брудні зробити, дикі танці.
Народу, правда то нелюбо,
Та хіба вбʼє телятко дуба.
А що ж закон? Закон як дишло,
Як сильні звернуть, так і вийшло.
А що ж еліта? Та мовчить,
Сваритись бач, їй не кортить,
Лиш ті по мишачи пищать,
Кому не вдалось там бувати,
Й на паперті потанцювати.
07.08.2007р.© В. Небайдужий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: Небайдужий