Жаби квакали щоранку,
І звечора, й спозаранку.
Усе "ква", та й знову "ква",
Пісня жаб"яча така.
Якось теплого денька,
Жаби вгледіли бузька.
Лише квакнули: "ква-ку!",
Та й сховались у ставку..
А бузько біля ставка,
Ходить й жаб всіх вихваля:
"Не ховайтесь, вас прошу,
Я щодня сюди ходжу,
Щоби чуть спів наяву.
Ваше "ква" та й знову "ква",
Аж душа моя співа..."
Жаби кажуть до бузька,
(Виглядаючи з ставка):
"Не до жаб"ячого "ква",
В тебе жадність до м"яска!"
Мабуть всі вже зрозуміли,
Мораль в баєчки проста,
Що обачливі всі жаби,
Не злякаються бузька.
P/S:Нині в нас "бузьки" у владі,
А ми схожі все ж на "жаб",
І обіцянки всі владні,
Ігноруєм, й нищем в прах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919507
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: геометрія