Пригадалося літо з юності...
Все тепло веселкових тих літ.
В домі батьківськім слова мудрості...
Вдалеч крил молодечих політ.
Пригадалася осінь з юності,
Що кружляла у золоті мрій…
Всі щасливі ми, без похмурості,
Друзів радісних щебету рій.
Пригадалася зима з юності,
Де в обіймах мороз цілував…
В сяйві зорянім слова вірності.
Кожен з трепетом їх промовляв..
Пригадалася весна з юності…
І кохання шаленого світ.
З нього сад буде все життя нести
Яблуневий пахучий той цвіт.
Пригадалася пора юності…
Мов по хвилях її човен плив…
Там гойдалися думки вічності…
Ніжним шовком їх місяць сріблив…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.07.2021
автор: Любов Таборовець