Сповита мрією,
заколисана надією.
У безкраї душею вирую,
серцем кохаю, сумую.
Обманюю себе,
що буде все, значно інакше,
вірити хочу у Життя краще.
Не боюся зіркою впасти - згоріти,
а боюся відлетіти в безсмертя,
не вимоливши у Господа милосердя.
Без біди - не кличуть,
в щасті - забувають,
тільки рідне пам`ятають,
серце ним крають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2021
автор: Svitlana_Belyakova