"Працює" снайпер і жара тремтить,
Війна життями міряє там кроки,
Герої в пеклі за наш мир і спокій,
Де на вагу кожна доба і мить.
Там кров і піт, та навіть "крепкий" мат,
А рідним гірше смерті - невідомість,
Щастя живим, вернутися додому,
Але сьогодні став двохсотим брат.
Страшні обійми смерті стали звичні?
Не правда, що до неї там звикають
Війни минулої для них вже не буває,
Вона в душі і в пам'яті - навічно.
На полі бою - ще жаркіше літо,
Почуй, Всевишній, матерів молитву:
"Не залишай синів на полі битви,
Щоб кожного вдома живим зустріти".
Галина Грицина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919623
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.07.2021
автор: синяк