А створювати рай навкруг не важче геть, ніж пекло.
І те, і те автоматично робиться людьми,
Які або спонтанно знищують життя запекло,
Або йому спонтанно служать. Тож котрі з них ми?
І саме відповідь на це питання — суть проблеми.
І знищення, й збагачення життя усіх навкруг —
Спонтанний наслідок того, у чому ми і де ми:
В любові, в егоїзмі? Де? Те йде із наших рук,
Що є в свідомості у нас, яка її є якість.
Ця якість серця є об'єкт уваги головний.
Якщо свідомість добра, є гарантія, що якось
Усе розв'яжемо, усе прекрасно зробим ми.
Любов, свідомість щастя є тим джерелом змін в світі,
Яких ми ніби прагнем всі, а робим навпаки.
Духовна практика, яка спроможна нас змінити,
Змінити може Землю всю за лічені роки.
[i]16.07.2021, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2021
автор: Петро Рух