Казино

Пощастило    в    житті    Грицю
(Обслуговував    машини),
Влаштувався    у    столиці  –
У    майстерні    міняв    шини.

Удалося    за    два    роки
Трохи    грошиків    зібрати,
Хлопець    спритний    був    нівроку  –
В    казино    пішов    пограти.

Там    при    вході    зупинили:
-Це    елітна    установа.
Ви    у    джинсах,    без    краватки,
Для    таких    тут    заборона.

-Неподобство!      -Гриць    волає,-
Вийшов    дядько    он      безсилий,
Без    костюма,    бо    не    має,
То    його    ви    пропустили!

Охорона:    -Всі    ми    грішні.
Вимагає    так    реформа:
Ви    зайти    повинні    з    грішми,  
При    параді,    в    повній    формі.

А      виходите    -      вам    вдачу
Колесо    фортуни    скаже,
Доля    іноді    ледача,
Кожному    -    як    карта    ляже.

Тут    уже    за    вами    право,
Де    поділася    вся    сума…
Можете    кричати      ”Браво!’’
Без    сорочки    і    костюма.

-Де    та    правда?    -Гриць    дереться,-
Щоб    за    мить    усе    програти,
Ще    півроку    доведеться
Гроші    на    костюм    збирати?

Вихід    є    один    хороший,
Що    робити    далі    -    знаю:
Краще    в    барах    усі    гроші
Я    з    дівками    промотаю!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919701
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.07.2021
автор: Катерина Собова