Не втичеш ти від землі,
Які б ти крила не зробив,
Земля тебе притягне знову,
Але боїшся не падіння,
А вічного життя у муках,
Чекання смерті за вікном.
А краще рухнути додолу,
Як божевільний промайнути,
Щоб може хтось скаже про тебе,
Що жив ти вільно як хотів.
Ось знову кличе сильний вітер,
Здіймає зломлене крило,
Він упаде, щоб знову встати,
Щоб знов дивитись на зірки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919756
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.07.2021
автор: Ти не осліп