А на Верховині димлять Горгани
На кам'яних скелях лежить білий сніг.
Тут тримають, небо дуби титани
Зустрічають лелек із дальніх доріг.
Запрошують у гості нас Карпати
На полонину, де пахне смерека.
О, яка ж красива моя земля мати!
Тут шматочок раю знайшла лелека.
Зранку, стелиться сизий туман стіною
Сяє, сонце розсипає алмази осяйні.
Тече, вода...лунає, ехо дзвінкою луною
Літо, всім дарує сонцесяйні дні.
Летить, із розпростертими крильми орел
У гори Карпати на Верховину.
Від спраги, п'є воду з чистих джерел
Вдихає у пахучий квіт черемшину.
Здалека , їдуть закохані у Карпати
Щоб побачити , цей дивовижний край.
Гостинно, усіх зустрічає земля мати
Дарує, неповторну мить - казковий рай.
Гуцул, грає на трембіті будить від сну
Народжується день під сузір'ям лір.
Ранок, сіє щастя зіроньку ясну
Літо купається на озері Синевир.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919820
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2021
автор: Чайківчанка