Ми втратили моральність браття –
Без сорому й тривоги,
На грудях ще висить розп’яття,
Та збились ми з дороги.
Ми втратили надію й вірність,
Змінивши реквізити –
Відправили себе у пекло,
А так хотілось жити.
А так хотілось на всі груди,
Кричати про свободу,
І так хотілось не забути
Про втрачену нагоду.
Ми збилися з дороги браття,
Й йдем туди роками,
Ми хрест до хрестика складаєм,
Кровавими руками.
Невже не досить нам терпіти,
Цього сліпого світу,
Що скажуть в очі наші діти,
І як з цим потім жити.
Ми втратили порядність браття,
Та досить нам тривоги,
В наш вік би зупинить прокляття
І віднайти дороги.
18.07.2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2021
автор: Микола Максимович