Ось і перейдено літа екватор,
З дощами перейдено, спекою, грозами,
Прожите віршами нелегко згадати –
Дні якось самі написалися прозою:
Звичайна буденність, виснажлива праця.
Ще вітер. І небо з його блискавицями.
Змиваються рештки старих декорацій,
Майбутнє бентежить і зве таємницями.
А задум Творця, як завжди, невідомий...
Пророцтв неможливо почути за зливою...
Боюся невдачі. Готуюсь до втоми.
І вірю всім серцем, що буду щасливою.
[i](Твір зі збірки “Крізь часу плин”)[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919885
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.07.2021
автор: Валентина Інклюд