- Ти на дно? Мене бери з собою!
Будемо ловити риб, чи станем рибами.
Можемо виводитись з запою,
перепивши з моря вод, і знову вип'ємо.
- Я на дно. Сама. Залиш у спокої!
Риба хоче сну, безвіз і мо́року.
Ну, гаразд, не тицяй паспорт в око їй.
Де стриптиз?! Скидай луску без сорому!
Дно до нас? Ах, як ми зачекалися!
- Дно, сідай. Цукерки, чай із кавами?
Вибач, ні ... Ми з небом нині бавились.
Зорями з коханим в ньому плавали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919897
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2021
автор: Маріанна Вдовиковська