Колискова Онучці Маринці.
День минув, настав час нічки,
Спати діток мають вічки.
У джерельці спить водичка,
Сплять деревця, спить травичка.
Мишка спить і котенятко,
Засинай, моє малятко.
Спатки хочуть рученята,
Притомились ноженята.
Біля квочки сплять курчатка,
В зоопарку – левенятка.
Сплять медведик, ослик, равлик,
Сплять Маринка, Катя й Павлик.
Хто не спить, то він ліниться.
Так робити не годиться.
Тільки вовчик з лісу пнеться,
Полювать йому манеться.
Та коли дійде вовчисько,
До Маринки досить близько,
То проснеться песик Томі,
Та й підніме гавкіт в домі.
В ліс загонить він вовчиська,
Щоб не було його й близько.
Бо Маринці треба спати,
Та й скоріше підростати.
Щоб росли гарненькі ніжки,
Щоб оббігать всі доріжки.
Щоб зміцніли рученята,
Буде ними плескать в свята.
Щоб гарненькі були очки,
У Маринки – внучки – дочки.
Сплять і мама й баба й татко,
Засинай, моє малятко.
Дід Валєра.
12.09.11. ©В. Небайдужий
М. Київ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919918
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.07.2021
автор: Небайдужий