Світанок у пурпу́ровім загарі,
Пробуджується у обіймах ніжних.
Мелодії хтось грає на гітарі,
Вона летить до хмарок білосніжних.
Прозора хвиля у обіймах вітру,
Йому на вушко тихо, щось шепоче.
Трима художник у руках палітру,
Чекаючи світанок, ще із ночі...
Яка краса, яке чарівне диво!
Ярило - сонце землю пригортає.
Стежиною до нього йду сміливо,
Світанок в полі вже мене чекає.
Рукою роси, він розсипав травам,
Торкнувся берега, стрімкої річки.
У позолоті верби кучеряві,
Йому всміхнулись, наче дві сестрички...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920095
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2021
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)