Вітер очеретом пише
зіроньці листи:
"Зоре моя, ясноока,
яка ж люба ти!
Хвилі - кучері озерні
Місяць розчесав,
І серденько твоє в мене
потаємно взяв.
Та промовив Світлочолий:
Сяйво - в Небесах,
Дарував Диволілею
з бісером в очах.
Жовта лілія квітує...
Біль уже затих...
Та забути тебе, зоре,
я таки не зміг..."
Зірка ті листи читає...
В скриньку із хмарин ховає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2021
автор: Марія Демянюк