Запахла осінь у саду
В покосах босоніж іду
До джерела думок та мрій
Приспати їх мені не смій
Бо ще не час, ще зорепад
В зеніті літо - дощ і град
Ожини подих до грудей
Веселки жменя для людей
Політ зірок у тиху ніч
І дивом все торкає віч
Малює сон... вдихну примар
Торкаю в нім колиску з хмар
Впадуть, смішні, на береги
Роси нап’ються від жаги
І побіжать будить громи
Лелека доторкне крильми
Стерні життя, ріллі надій
Молю! Приспати їх не смій
Нехай ще літечко смішне
Зігріє мрії... не мине
Осінні пахощі в саду
В них босоніж у щастя йду...
#лесяутрисковоробець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920134
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2021
автор: Леся Утриско