Не зволікай, обирай життя!

Часто  пустота  днів  приводить  нас  до
 межі  відчаю,  до  самого  дня  болю.  І
 саме  там  на  самому  дні  кожного  разу
 нам  доводиться  приймати  важливе
 рішення:  з  останніх  сил
 відштовхнутися  від  дна  і  попри
 слабкість  і  втому  підійматися  вгору,
 щоб  зробити  ковток  життєдайного
 повітря  або  ж  припинити  свою
 боротьбу,  піддатися  немочам,  погасити
 останню  іскру  надії  і  там    навіки
 втратити  себе,  піддавшись  смерті.
 Часно  ми  зволікаємо  з  рішенням,
 через  свою  невпевненість  втрачаємо
 цінні  хвилини,  а  кожна  втрачена
 секунда  наближає  нас  до  забуття,  з
 якого  вже  вороття  не  буде.
 Перебуваючи  на  дні  ми  часто
 надіємося  на  інших  людей,  надіємося
 що  хтось  прийде  і  звільнить  нас  від  цієї
 пустоти,  що  привела  до  нашого
 падіння,  що  додасть  наснаги,  загоїть
 рани,  забере  біль,  піднесе  і  захистить
 від  чергового  падіння.  Але  яким
 великим  є  наше  розчарування,  коли
 після  тривалого  очікування,  за  лічені
 секунди  до  смерті,  ми  знову  самі,
 усвідомлюємо,  що  ніхто  не  здатен  нам
 допомогти,  бо  у  кожного  свій  біль,  свої
 втрати,  свої  слабкості,  як  і  у  тебе,
 ніхто  із  мільйонів  людей  довкола  тебе
 не  може  тебе  врятувати,  бо  це  підсилу
 тільки  Богу  і  Його  любові.  Саме  Він  є
 твоїм  єдиним  захистом    і  надійною
 твердиню.  Саме  твій  Бог  є  любов'ю,
 яка  поглинає  весь  біль,  
вітром,  який  розганяє  всі  тривоги  й
 страхи.  Саме  Його  любов  підійматиме
 тебе  сотні  раз  із  колін  і
 шепотітиме:"Вставай  дочко!  Вставай
 цього  разу  в  тебе  вийде!".  Саме  любов
 Ісуса  очищатиме  тебе,  після  кожного
 падіння,  щоб  ти  стала  знову  чистою,
 наче  сніг,  зігріватиме  тебе,  щоб  під  час
 тривалого  перебування  у  холоді  ти  не
 забула,  що  твій  Батько-  Всемогутній
 Бог,  що  ти  є  іскрою  величного  полум'я,
 що  ти  покликана  нести  Його  світло  у
 світ.  Саме  завдяки  Божій  любові  ти
 сьогодні  все  ще  дихаєш,  все  ще  маєш
 шанс  з  надією  прикликати  Його  Свят
е  Ім'  я,  а  потім  відштовхнутися  від  самого
 дна  і  продовжити  свою  мандрівку.
Якщо  ти  все  ще  на  дні  і  перебуваєш  в
 роздумах,  не  гай  часу  і  вибирай  життя!
 Просто  промов:"  Ісусе  Ти  потрібен  мені!
 Лише  Ти  можеш  мені  допомогти!  Я
 уповаю  на  Тебе!  "  і  вмить  відчуєш,  як
 життєдайна  сила  Його  нескінченної,
 безмежної  любові  наповнить  тебе,  
щоб  підняти  з  темряви  бурхливого  моря  буття...


Діянь  2:21
"І  станеться,  що  кожен,  хто  покличе  Господнє  Ім'я,  той  спасеться."

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920141
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.07.2021
автор: Іскра