Мені би просто не спізнитись…

За  кроком  крок  -  секунд  політ,  
Яких  нікому  не  спинити,
Твоїх  очей  незримий  світ  -
Зростають  діти...стимул  жити.
За  миттю  мить  -  летять  роки,
Нам  залишаючи  печалі
Й  тепло  далекої  руки,
Що  обпікає  пам'ять.  Далі...
А  за  думками  йдуть  думки
(Вони  у  спогадах  повиті)
Бурхливі  ріки  і  струмки  -  
Вира́зні,  а  тако́ж  розмиті.
І  ти  не  стишуєш  ходу́,
Не  маєш  права  зупинитись.
......................................................
Можливо,  стрінемось  в  Саду?
О,  лиш  би  знову  не  спізнитись!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.07.2021
автор: Ксенія Фуштор